>>6758Хай так. З одного боку, не тільки кажуть - можна довести, що ту істину неможливо й окреслити, в рамках певної аксіоматики
за допомогою її самої. Різними шляхами.
Звичайно можна поцікавитись, про що взагалі йдеться, коли апелюють до такого чи подібного роду понять - абсолют, реальність, момент, свідомість, суть, сенс тощо. Однак свою "граматичну" роль вони виконують доволі справно навіть в рамках побутової балаканини. Ось як зараз.
>Власне, функція думки теж в тому, щоб готувати до дій. Тут погоджусь але знову частково, адже чому тільки готувати? Уява та мислення шляхом взаємодії виродились далеко за приготування і передбачення, в неймовірно багату та красиву штуку - одне чого лишень мистецтво варте.
Й немає особливого значення, як і чим вважатимемо ми те все сприйняте - сном Брахми, намистом Індри, маревом чи коллективною галлюцинацією, аби чим. Хіба воно, те все оточуюче та всередині, не вражає чи не викликає подиву?
>ШІ галюцинує в своїх байтах, щоб висрати відповідь на промптАналогія доволі життєздатна, однак різниця відчутна, й та життєздатність трохи під питанням. ШІ майже нічого не загрожує - ціна помилки для систем такого роду в порівнянні з часом навчання і тим більш, часом життя, періодом розвитку алгоритмів чи архітектури, мізерна. Ну і системи ті зараз здебільшого реактивні та надзвичайно неавтономні по своїй природі: нічого не введеш - нічого не получиш. А людина і на пустому місці доїбатись може.